гримнути

гри́мнути

[гримнутие]

-ну, -неиш, нак. -ние, -н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гримнути — гри́мнути 1 дієслово доконаного виду стукнути гри́мнути 2 дієслово доконаного виду загриміти Орфографічний словник української мови
  2. гримнути — I -ну, -неш, док. 1》 неперех. Однокр. до гримати. 2》 перех., розм. Ударити з силою. 3》 неперех., ким, чим, розм. Кинути з силою кого-, що-небудь. 4》 неперех., розм. Важко, з шумом упасти, звалитися куди-небудь. II -ну, -неш, док. Однокр. до гриміти 1). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гримнути — гри́мнyти 1. стукнути, вдарити (м, ср, ст)||вгатити 2. вул. випити алкоголю (ср, ст)|| = ґольнути 3. шк. не скласти іспиту (ст): Не научився ні одного вірша, і остаточно при здаванні поправки я “гримнув” (Шухевич)||завалити, сипнутися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. гримнути — див. падати Словник синонімів Вусика
  5. гримнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. гримнути — Гри́мнути, див. гри́мати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гримнути — ГРИ́МНУТИ¹, ну, неш, док. 1. неперех. Однокр. до гри́мати. Розсердився старий, гримнув дверима, пішов (Коцюб., І, 1955, 302); Дід Опанас.. увірвав пісню, гримнувши двома кулаками об стіл (Вас. Словник української мови в 11 томах
  8. гримнути — Гримнути, -ну, -неш гл. = грімнути. --------------- Грімати и гримати, -маю, -єш, грімнути и гримнути, -мну, -неш гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Словник української мови Грінченка