жилка

Значення в інших словниках

1. жилка — жи́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири жи́лки Орфографічний словник української мови
2. жилка — -и, ж. 1》 Зменш. до жила I 1), 2). 2》 Нитка, вигот. з сухожилля. 3》 Потовщення у вигляді нитки, що проходить крізь тканину листка дерева чи крила комахи. 4》 Тонка смужка на чому-небудь, яка відрізняється своїм забарвленням. 5》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жилка — ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) у кого, рідше на кому, в кому. Фразеологічний словник української мови
4. жилка — ПОКЛИ́КАННЯ (внутрішня здатність до виконання певної справи), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПО́ТЯГ, ТЯЖІННЯ, ЖИ́ЛКА розм. Серед цих терзань та нервувань якраз і прийшло до тебе педагогічне прозріння, і ти справді відчула в собі вияви того, що звуть покликанням (О. Словник синонімів української мови
5. жилка — ЖИ́ЛКА, и, ж. 1. Зменш, до жи́ла¹1, 2. На її білих висках почали світиться тонесенькі сині жилки (Н.-Лев., І, 1956, 444); На крупах коней видні були не тільки напружені м’язи, а й кожна кров’ю налита жилка (Ільч., Серце жде, 1939, 109). Словник української мови в 11 томах
6. жилка — Жилка, -ки ж. ум. отъ жила. Словник української мови Грінченка