1. Фразеологічний словник української мови

жилка

ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) у кого, рідше на кому, в кому. Хто-небудь відчуває приплив сил, енергії, завзяття, позитивних емоцій і т. ін. В Саїда дрижала кожна жилка, кров грала в жилах, кипіла (І. Нечуй-Левицький); — Молодий, здоровий, свіжощокий, та в такому віці на тобі кожна жилка б грати повинна, а він сидить хмурка хмурить (О. Гончар); Красна (Олена) — як звізда, як співає,— то з вигуком, як гуляє, то з викрутом та ще так, що кожна жилочка в ній говорить (Г. Хоткевич); У Галі кожна жилочка забриніла від тії похвали (Панас Мирний). жи́лочка брини́ть (затремті́ла) яка. (Петро:) А в батька молодеча жилочка й досі бринить? (Панас Мирний); (Петро:) Ну, а скажи по правді: тобто у тебе дівоча жилочка не затремтіла? (Панас Мирний).

ко́жною жи́лкою. Дуже сильно, всім єством. Десь у центрі села, так як над волостю, вставав дим. Гаркуша аж молодів, дивлячись на той дим. Губами б роздмухував, щоб дужче горіло! Кожною жилкою ненавидів він їх усіх з усіма їхніми законами, сходками (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жилка — жи́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири жи́лки Орфографічний словник української мови
  2. жилка — [жилка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. жиелки, жиелок дв'і жилкие Орфоепічний словник української мови
  3. жилка — -и, ж. 1》 Зменш. до жила I 1), 2). 2》 Нитка, вигот. з сухожилля. 3》 Потовщення у вигляді нитки, що проходить крізь тканину листка дерева чи крила комахи. 4》 Тонка смужка на чому-небудь, яка відрізняється своїм забарвленням. 5》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жилка — ПОКЛИ́КАННЯ (внутрішня здатність до виконання певної справи), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПО́ТЯГ, ТЯЖІННЯ, ЖИ́ЛКА розм. Серед цих терзань та нервувань якраз і прийшло до тебе педагогічне прозріння, і ти справді відчула в собі вияви того, що звуть покликанням (О. Словник синонімів української мови
  5. жилка — ЖИ́ЛКА, и, ж. 1. Зменш, до жи́ла¹1, 2. На її білих висках почали світиться тонесенькі сині жилки (Н.-Лев., І, 1956, 444); На крупах коней видні були не тільки напружені м’язи, а й кожна кров’ю налита жилка (Ільч., Серце жде, 1939, 109). Словник української мови в 11 томах
  6. жилка — Жилка, -ки ж. ум. отъ жила. Словник української мови Грінченка