жилка

ПОКЛИ́КАННЯ (внутрішня здатність до виконання певної справи), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПО́ТЯГ, ТЯЖІННЯ, ЖИ́ЛКА розм. Серед цих терзань та нервувань якраз і прийшло до тебе педагогічне прозріння, і ти справді відчула в собі вияви того, що звуть покликанням (О. Гончар); Сергій — із тих, що виконати годні Призначення і рішення своє (М. Бажан); — Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); — Не вистачає у мені тієї організаційної, як тепер кажуть, жилки. Роблю як віл, а щоб до пуття довести — немає хватки (І. Ле).

ПРО́ВІД (металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму); КА́БЕЛЬ (у захисній оболонці); ШНУР (з кількох ізольованих жил); ЖИ́ЛА спец. (перев. окремий провід кабеля); ЖИ́ЛКА спец. (телефонного кабеля). В проводах гуде і плаче телефон (В. Сосюра); Це був дивний перстень. Зроблений з досить грубого телефонного кабеля, вкритого темно-червоною пластмасою, він навіть не мав цілком округлої форми (С. Журахович); Він зачепив рукою шнур від настільної лампи, і світло враз погасло (О. Донченко); Провід лежав на землі. Італієць одразу натрапив на нього, так ніби ще здалеку бачив цю мідну обгумовану жилу (П. Загребельний); Траплялося, що.. осколок снаряда, пущеного наосліп сонним німецьким артилеристом, перебивав тонку жилку кабеля (з газети).

СХИ́ЛЬНІСТЬ до чого і без додатка (природжений потяг до якої-небудь діяльності, а також природні здібності, хист до чого-небудь), НА́ХИЛ, УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), УПОДО́БА (ВПОДО́БА), ЖИ́ЛКА розм., без додатка, ПОВА́БА (ПО́ВАБ рідше) розм., НАХИ́ЛЬНІСТЬ заст. Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Ю. Мушкетик); Нахил до музики; Основами цієї дружби (двох поетів) були спільність літературних інтересів та уподобань (М. Рильський); — Мені здається, що я вже довіку буду солдатом. — Це добре, — похвалив Хаєцький. — Гвардійська жилка тобі скрізь пригодиться (О. Гончар); Була в нашого батька якась письменницька поваба (О. Пчілка); — Маєш якусь природжену нахильність до чарочки? Ха, ха, ха! (І. Нечуй-Левицький). — Пор. зді́бність.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жилка — жи́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири жи́лки Орфографічний словник української мови
  2. жилка — [жилка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. жиелки, жиелок дв'і жилкие Орфоепічний словник української мови
  3. жилка — -и, ж. 1》 Зменш. до жила I 1), 2). 2》 Нитка, вигот. з сухожилля. 3》 Потовщення у вигляді нитки, що проходить крізь тканину листка дерева чи крила комахи. 4》 Тонка смужка на чому-небудь, яка відрізняється своїм забарвленням. 5》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жилка — ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) у кого, рідше на кому, в кому. Фразеологічний словник української мови
  5. жилка — ЖИ́ЛКА, и, ж. 1. Зменш, до жи́ла¹1, 2. На її білих висках почали світиться тонесенькі сині жилки (Н.-Лев., І, 1956, 444); На крупах коней видні були не тільки напружені м’язи, а й кожна кров’ю налита жилка (Ільч., Серце жде, 1939, 109). Словник української мови в 11 томах
  6. жилка — Жилка, -ки ж. ум. отъ жила. Словник української мови Грінченка