жилочка

ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) у кого, рідше на кому, в кому. Хто-небудь відчуває приплив сил, енергії, завзяття, позитивних емоцій і т. ін. В Саїда дрижала кожна жилка, кров грала в жилах, кипіла (І. Нечуй-Левицький); — Молодий, здоровий, свіжощокий, та в такому віці на тобі кожна жилка б грати повинна, а він сидить хмурка хмурить (О. Гончар); Красна (Олена) — як звізда, як співає,— то з вигуком, як гуляє, то з викрутом та ще так, що кожна жилочка в ній говорить (Г. Хоткевич); У Галі кожна жилочка забриніла від тії похвали (Панас Мирний). жи́лочка брини́ть (затремті́ла) яка. (Петро:) А в батька молодеча жилочка й досі бринить? (Панас Мирний); (Петро:) Ну, а скажи по правді: тобто у тебе дівоча жилочка не затремтіла? (Панас Мирний).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ((усі́) кісточки́, (усі́) жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати” (М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник). 2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жилочка — жи́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири жи́лочки Орфографічний словник української мови
  2. жилочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до жилка 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жилочка — ЖИ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до жи́лка 1-5. Одні очі горіли болізним світом; білки їх були мутні, жовті, перевиті, мов павутиною, кривавими жилочками (Мирний, І, 1954, 338); Їй на виску, як налита, сіпалась синява жилочка (Тич., І, 1957, 258). Словник української мови в 11 томах
  4. жилочка — Жилочка, -ки ж. ум. отъ жила. Словник української мови Грінченка