жовтіти

Значення в інших словниках

1. жовтіти — жовті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. жовтіти — див. дозрівати Словник синонімів Вусика
3. жовтіти — ЖОВКНУТИ; (- пашню) достигати, дозрівати, половіти. Словник синонімів Караванського
4. жовтіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати, робитися жовтим, набирати жовтого кольору. || Починати достигати, дозрівати. || В'янути, засихати, вигоряти. || Ставати, робитися блідим із жовтим відтінком; худнути, марніти. 2》 Вирізнятися жовтим кольором, жовтизною. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. жовтіти — в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Фразеологічний словник української мови
6. жовтіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док. Словник синонімів української мови
7. жовтіти — ЖОВТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися жовтим, набирати жовтого кольору. Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
8. жовтіти — Жовтіти, -тію, -єш гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21. Словник української мови Грінченка