1. Фразеологічний словник української мови

жовтіти

в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Ївга стоїть, як дерев’яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Г. Квітка-Основ’яненко); (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш); В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); У мене так мурав’ї (мурашки) й заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Панас Мирний); Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Ганна Барвінок); Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський); — Ну, а коли сказала (дочка) про булочника — залицявся там один хвиндрик до неї — то в мене й у очах позеленіло (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовтіти — жовті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жовтіти — див. дозрівати Словник синонімів Вусика
  3. жовтіти — ЖОВКНУТИ; (- пашню) достигати, дозрівати, половіти. Словник синонімів Караванського
  4. жовтіти — [жоуўт’ітие] -т'ійу, -т'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  5. жовтіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати, робитися жовтим, набирати жовтого кольору. || Починати достигати, дозрівати. || В'янути, засихати, вигоряти. || Ставати, робитися блідим із жовтим відтінком; худнути, марніти. 2》 Вирізнятися жовтим кольором, жовтизною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. жовтіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док. Словник синонімів української мови
  7. жовтіти — ЖОВТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися жовтим, набирати жовтого кольору. Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. жовтіти — Жовтіти, -тію, -єш гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21. Словник української мови Грінченка