жовторотий
жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Вакуленко); Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко); Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови,— бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жовторотий — жовторо́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- жовторотий — див. молодий; недосвідчений Словник синонімів Вусика
- жовторотий — -а, -е. 1》 З жовтим дзьобом; у якого куточки дзьоба покриті жовтою шкіркою. 2》 перен., розм. Про людей молодих, недосвідчених, без життєвого досвіду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жовторотий — МОЛОДИ́Й (який має небагато років, не досяг зрілого віку — про людину, тварину), МО́ЛОД фольк., МОЛОДИ́СТИЙ розм., Я́РИЙ розм.; Ю́НИЙ (який має дуже мало років — про людину); БЕЗБОРО́ДИЙ розм., БЕЗВУ́СИЙ розм. Словник синонімів української мови
- жовторотий — ЖОВТОРО́ТИЙ, а, е. 1. З жовтим дзьобом; у якого куточки дзьоба покриті жовтою шкіркою. Кричать галчата жовтороті Про радість жити і жадать (Рильський, І, 1946, 180); Дитяче волоссячко пахло сонцем... Словник української мови в 11 томах