1. Фразеологічний словник української мови

жовкнути

в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Ївга стоїть, як дерев’яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Г. Квітка-Основ’яненко); (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш); В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); У мене так мурав’ї (мурашки) й заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Панас Мирний); Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Ганна Барвінок); Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський); — Ну, а коли сказала (дочка) про булочника — залицявся там один хвиндрик до неї — то в мене й у очах позеленіло (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовкнути — жо́вкнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жовкнути — Жовтіти, ставати жовтим, жовтішати, (трохи) прижовкати; (- зелень) в'янути, засихати, вигоряти; (- людей) приб. марніти, блякнути. Словник синонімів Караванського
  3. жовкнути — -ну, -неш; мин. ч. жовк, жовкла, жовкло і жовкнув, жовкнула, жовкнуло; недок. Робитися, ставати жовтим, набирати жовтого забарвлення. || Робитися, ставати блідим із жовтим відтінком (про обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жовкнути — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док. Словник синонімів української мови
  5. жовкнути — ЖО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. жовк і жо́вкнув, ла, ло; недок. Робитися, ставати жовтим, набирати жовтого забарвлення. Пшениці та жита в’яли й жовкли (Н.-Лев., IV, 1956, 13); Як надходить осінь, птахи мовкнуть, Жолуді давно дозрілі жовкнуть (Мур., Піонер. Словник української мови в 11 томах
  6. жовкнути — Жовкнути, -кну, -неш гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси. Чуб. V. 298. Словник української мови Грінченка