1. Словник синонімів української мови

жовкнути

ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док.: пожовті́ти, пожо́вкнути, прижо́вкнути, зажо́вкнути, прожо́вкнути, прижо́вкти, зжо́вкнути, позолоти́тися, позолоті́ти. Обличчя осунулося, почало жовтіти (Панас Мирний); Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в'яне, жовкне... (Леся Українка); Прижовкло листя на кущах і деревах (П. Воронько); Море міниться — сизе, бузкове, А надвечір воно золотиться (П. Воронько); Земля золотіла. Це був, власне, жовтий пісок, прибитий дощем, а тепер нагрітий і осяяний сонцем (І. Багряний); Все запам'ятовуй, Хомо, бо це вже історія. Не та історія, що зажовкає десь у книгах, а та, що твориться на твоїх очах (О. Гончар); За вікном тьмяно народжувався світанок, примеркали, жовтішали вогні свічок (С. Скляренко); Половіють за обрій жита, печалить день чаїне квиління (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовкнути — жо́вкнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жовкнути — Жовтіти, ставати жовтим, жовтішати, (трохи) прижовкати; (- зелень) в'янути, засихати, вигоряти; (- людей) приб. марніти, блякнути. Словник синонімів Караванського
  3. жовкнути — -ну, -неш; мин. ч. жовк, жовкла, жовкло і жовкнув, жовкнула, жовкнуло; недок. Робитися, ставати жовтим, набирати жовтого забарвлення. || Робитися, ставати блідим із жовтим відтінком (про обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жовкнути — в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. жовкнути — ЖО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. жовк і жо́вкнув, ла, ло; недок. Робитися, ставати жовтим, набирати жовтого забарвлення. Пшениці та жита в’яли й жовкли (Н.-Лев., IV, 1956, 13); Як надходить осінь, птахи мовкнуть, Жолуді давно дозрілі жовкнуть (Мур., Піонер. Словник української мови в 11 томах
  6. жовкнути — Жовкнути, -кну, -неш гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси. Чуб. V. 298. Словник української мови Грінченка