жовтіти
ЖОВТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Ставати, робитися жовтим, набирати жовтого кольору.
Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти (Гл., Вибр., 1957, 204);
Захід сонця став жовтіти та блі дніти (Мирний, II, 1954, 125);
// Починати достигати, дозрівати.
Виноград по садах жовтів, наливався (Коцюб., І, 1955, 246);
Стручки акації жовтої треба збирати до початку розкривання їх, коли вони жовтіють (Озелен. колг. села, 1955, 99);
// В’янути, засихати, вигоряти.
Степ жовтів з кожним днем, сонце палило ковиль і полин (Донч., Вибр., 1948, 301);
// Ставати, робитися блідим із жовтим відтінком; худнути, марніти.
Тепер і обличчя осунулося, почало жовтіти, очі — мерхнути (Мирний, III, 1954, 199);
*Образно. Ти [Буковина] три роки у неволі В’яла і жовтіла. Прийшла пора, прийшла воля — Знов зазеленіла (Укр.. думи.., 1955, 512).
◊ В оча́х жовт́іє — втрачається здатність добре бачити через важкий фізичний стан.
Ївга стоїть, як дерев’яна, труситься, а в очах жовтіє (Кв.-Осн., II, 1956, 273).
2. Виділятися жовтим кольором, жовтизною.
Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Вовчок, І, 1955, 309);
У передранковому тумані жовтіють вогники, і блідий відсвіт їх падає на обличчя рекрутів (Шиян, Гроза.., 1956, 27).
Значення в інших словниках
- жовтіти — жовті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- жовтіти — див. дозрівати Словник синонімів Вусика
- жовтіти — ЖОВКНУТИ; (- пашню) достигати, дозрівати, половіти. Словник синонімів Караванського
- жовтіти — [жоуўт’ітие] -т'ійу, -т'ійеиш Орфоепічний словник української мови
- жовтіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати, робитися жовтим, набирати жовтого кольору. || Починати достигати, дозрівати. || В'янути, засихати, вигоряти. || Ставати, робитися блідим із жовтим відтінком; худнути, марніти. 2》 Вирізнятися жовтим кольором, жовтизною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жовтіти — в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- жовтіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док. Словник синонімів української мови
- жовтіти — Жовтіти, -тію, -єш гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21. Словник української мови Грінченка