1. Орфоепічний словник української мови

залунати

залуна́ти

[залунатие]

-айеи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залунати — залуна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залунати — -ає, док. 1》 Почати лунати, стати чутним. || безос. 2》 Почати видавати дзвінкі звуки. || Лунко зазвучати. 3》 Сповнитися звуками (про ліс, гори і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залунати — ЗАЛУНА́ТИ, а́є, док. 1. Почати лунати, стати чутним. Оклик, що залунав із другого краю вулиці, вивів його з.. рівноваги (Фр., VII, 1951, 188); Звідкіль і жарти ті візьмуться — І сміх дівочий залунає (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. залунати — Залуна́ти, -на́ю, -єш гл. О звукѣ: раздаться, огласиться. К. МБ. XI. 142. Словник української мови Грінченка