1. Великий тлумачний словник сучасної мови

залунати

залуна́ти

-ає, док.

1》 Почати лунати, стати чутним.

|| безос.

2》 Почати видавати дзвінкі звуки.

|| Лунко зазвучати.

3》 Сповнитися звуками (про ліс, гори і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залунати — залуна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залунати — [залунатие] -айеи Орфоепічний словник української мови
  3. залунати — ЗАЛУНА́ТИ, а́є, док. 1. Почати лунати, стати чутним. Оклик, що залунав із другого краю вулиці, вивів його з.. рівноваги (Фр., VII, 1951, 188); Звідкіль і жарти ті візьмуться — І сміх дівочий залунає (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. залунати — Залуна́ти, -на́ю, -єш гл. О звукѣ: раздаться, огласиться. К. МБ. XI. 142. Словник української мови Грінченка