казка

Значення в інших словниках

1. казка — ка́зка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ка́зки Орфографічний словник української мови
2. казка — Байка, притча; П. міт, вигадка, фантазія неправда, брехня, нереальність. Словник синонімів Караванського
3. казка — див. вигадка Словник синонімів Вусика
4. казка — -и, ж. 1》 Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. 2》 розм. Те, що не відповідає дійсності; вигадка, байка. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. казка — • казка - один з осн. жанрів усної народнооповідальної творчості. К. близькі до сказань, саг, переказів, легенд, епічних пісень. Відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Українська літературна енциклопедія
6. казка — Фольклорний розповідний твір про вигадані, часто фантастичні події; належить до найдавніших форм народної творчості; к. героїчно-фантастичні, про тварин, побутові. Універсальний словник-енциклопедія
7. казка — ка́зка про бі́лого (соло́м’яного, рябо́го) бичка́. Що-небудь вигадане, надумане, нереальне. Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові. ..Чмир називав це казкою про білого бичка (О. Фразеологічний словник української мови
8. казка — КАЗКА — один із найдавніших жанрів фольклору; витвір творчої уяви (індивідуальної, колективної), в якому архетипи культури втілюються у фантастичних образах і подіях. Характерною рисою... Філософський енциклопедичний словник
9. казка — КА́ЗКА (перев. народний твір про вигадані події, вигаданих людей, іноді за участю фантастичних сил); БА́ЙКА (невеликий, перев. віршований твір). В казці звірі та птиці те саме й так само говорять, як і люди (Панас Мирний); Моторнії сини й онуки! Читайте байку для науки (Л. Глібов). Словник синонімів української мови
10. казка — Ка́зка, -зки, -зці; казки́, казо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. казка — КА́ЗКА, и, ж. 1. Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. Пером не можна написати, Не можна і в казках сказати, Яких було багацько див! (Котл. Словник української мови в 11 томах
12. казка — Казка, -ки ж. Сказка. В пісні правда, а в казці брехня. посл. ум. ка́зочка. От вам казочка. Словник української мови Грінченка