казка
ка́зка про бі́лого (соло́м’яного, рябо́го) бичка́. Що-небудь вигадане, надумане, нереальне. Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові. ..Чмир називав це казкою про білого бичка (О. Слісаренко); Скільки можна отак зустріти ерудитів, краснословів, дотепників, тонких натур, вільнодумців! Але з переважної більшості добра того стачає лиш на один раз. Це мовби вивіска, за якою нічого нема. Казка про солом’яного бичка (П. Загребельний).
ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ((не) списа́ти), перев. зі словоспол. таки́й, що; так, що, фольк. 1. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. — Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Ф. Бурлака). (і) не (ні) сказа́ти (розказа́ти), (і) не (ні) списа́ти (ні написа́ти). Козак Чайченко, та такий вже хороший, та такий вже гарний — і не сказати, і не списати (Марко Вовчок). 2. Уживається для підкреслення високого ступеня вияву чого-небудь (перев. незвичайного). Що вже Ганна Антонівна мороки з ним (учнем) колись мали — ні в казці сказати, ні пером описати (Ю. Яновський); Ані в казці сказати, ні пером не списати, .. яка там знялась буча, на тій раді (О. Ільченко).
Значення в інших словниках
- казка — ка́зка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ка́зки Орфографічний словник української мови
- казка — Байка, притча; П. міт, вигадка, фантазія неправда, брехня, нереальність. Словник синонімів Караванського
- казка — див. вигадка Словник синонімів Вусика
- казка — [казка] -кие, д. і м. -з'ц'і, мн. -зки, -зок дв'і казкие Орфоепічний словник української мови
- казка — -и, ж. 1》 Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. 2》 розм. Те, що не відповідає дійсності; вигадка, байка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- казка — • казка - один з осн. жанрів усної народнооповідальної творчості. К. близькі до сказань, саг, переказів, легенд, епічних пісень. Відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Українська літературна енциклопедія
- казка — Фольклорний розповідний твір про вигадані, часто фантастичні події; належить до найдавніших форм народної творчості; к. героїчно-фантастичні, про тварин, побутові. Універсальний словник-енциклопедія
- казка — КАЗКА — один із найдавніших жанрів фольклору; витвір творчої уяви (індивідуальної, колективної), в якому архетипи культури втілюються у фантастичних образах і подіях. Характерною рисою... Філософський енциклопедичний словник
- казка — КА́ЗКА (перев. народний твір про вигадані події, вигаданих людей, іноді за участю фантастичних сил); БА́ЙКА (невеликий, перев. віршований твір). В казці звірі та птиці те саме й так само говорять, як і люди (Панас Мирний); Моторнії сини й онуки! Читайте байку для науки (Л. Глібов). Словник синонімів української мови
- казка — Ка́зка, -зки, -зці; казки́, казо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- казка — КА́ЗКА, и, ж. 1. Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. Пером не можна написати, Не можна і в казках сказати, Яких було багацько див! (Котл. Словник української мови в 11 томах
- казка — Казка, -ки ж. Сказка. В пісні правда, а в казці брехня. посл. ум. ка́зочка. От вам казочка. Словник української мови Грінченка