кат

[кат]

-та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кат — кат іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кат — Екзекутор <�вішатель, розпинатель>; П. недолюдок, мучитель; ЛАЙ. дідько; катюга. Словник синонімів Караванського
  3. кат — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. кат — I -а, ч. 1》 Той, хто здійснює смертні вироки або тілесне покарання, бере на тортури. 2》 перен. Той, хто тиранить, убиває, мучить; мучитель, недолюдок. 3》 лайл. Біс, чорт. В ката; Кат би його (її, їх і т. ін.) взяв , лайл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кат — КАТ, а, ч. 1. Той, хто здійснює тілесні покарання або смертні вироки, бере на тортури. Прийшов і кат з сокирою, найнятий татарин, котрого Вишневецький держав при своєму дворі (І. Нечуй-Левицький); На драбині, приставленій до стовпа, стояв уже кат (П. Словник української мови у 20 томах
  6. кат — (голл. kat, англ. cat) 1. Різновид судна в Данії. 2. Снасть для підтягування якоря на палубу після того, як його витягнуто з води. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. кат — У XIV-XVIII ст. міська службова особа, виконавець судових вироків (смерті, скалічення, таврування, тілесних покарань), тортур, завідував міським публічним домом. Універсальний словник-енциклопедія
  8. кат — до ка́та. Дуже багато. В складку хлопці та дівчата Назнесуть курчат до ката (І. Манжура); (Явдоха:) Вона дівка-козир.., а худоби і грошей до ката (Г. Квітка-Основ’яненко); — Я їх (дрова) уже й смалю добре, а про те ще до ката в сараї (Л. Яновська). Фразеологічний словник української мови
  9. кат — КАТ (той, хто здійснює смертні вироки або тілесне покарання), КАТЮ́ГА підсил. зневажл.; ВІ́ШАЛЬНИК зневажл. (той, хто вішає людей). А люде тихо Без всякого лихого лиха Царя до ката поведуть (Т. Словник синонімів української мови
  10. кат — Кат, ка́та; кати́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. кат — КАТ, а, ч. 1. Той, хто здійснює смертні вироки або тілесне покарання, бере на тортури. А люде тихо Без всякого лихого лиха Царя до ката поведуть (Шевч., II, 1953, 356); — Не бий її.. Словник української мови в 11 томах
  12. кат — Кат, -та м. 1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Гол. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... МВ. ІІ. 80. Словник української мови Грінченка