нагальний

Значення в інших словниках

1. нагальний — (який дуже потрібний) настійний, доконечний, конечний, (у вчинках) наполегливий. Словник синонімів Полюги
2. нагальний — нага́льний прикметник Орфографічний словник української мови
3. нагальний — (- справу) терміновий, негайний, невідкладний; (- потребу) пекучий, конечний, доконечний, пильний, дуже потрібний, настійний; (- смерть) наглий, раптовий, несподіваний; Р. навальний; зст. нагайний. Словник синонімів Караванського
4. нагальний — -а, -е. 1》 Якого не можна відкласти; терміновий, негайний. 2》 Життєво необхідний, дуже потрібний; настійний, пекучий. 3》 заст. Раптовий, несподіваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нагальний — НАГА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який вимагає швидкого виконання, розв'язання і т. ін., якого не можна відкласти; терміновий, невідкладний, негайний. [Антей:] Чом не сядеш? [Хілон:] Маю справу... [Антей:] Аж сісти ніколи, таку нагальну?... Словник української мови у 20 томах
6. нагальний — НАСТІ́ЙНИЙ (про потребу, необхідність і т. ін. — дуже потрібний, життєво необхідний), НАГА́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, НАСУ́ЩНИЙ книжн., ПЕКУ́ЧИЙ підсил.; ПИ́ЛЬНИЙ (про прохання, потребу і т. ін.). Словник синонімів української мови
7. нагальний — Нага́йний і нага́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. нагальний — НАГА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Якого не можна відкласти; терміновий, негайний. [Руфін:] Дивно, невже й ся справа теж така нагальна? (Л. Укр., II, 1951, 414); На пилорамі.. тривала нагальна робота (Чорн., Визвол. земля, 1959, 134). Словник української мови в 11 томах
9. нагальний — Нагальний, -а, -е 1) Спѣшный. Нагальна робота. 2) Внезапный. Нагальна смерть. Як хмара на нас іспала (лихо нагальне). Ном. № 2096. 3) Бурный, порывистый. Нагальний вітер. Словник української мови Грінченка