нагальний

НАСТІ́ЙНИЙ (про потребу, необхідність і т. ін. — дуже потрібний, життєво необхідний), НАГА́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, НАСУ́ЩНИЙ книжн., ПЕКУ́ЧИЙ підсил.; ПИ́ЛЬНИЙ (про прохання, потребу і т. ін.). Після болісного переживання обидві (жінки) відчули настійну потребу поділитися потаємним (Я. Баш); Життя ставить свої настійні вимоги; Ніякого заперечення не може викликати думка про доконечну потребу визначення (дефініції) предмета тієї чи іншої науки (М. Рильський); (Нонна:) Але ж ми не потурбували б Трохима Васильовича, коли б для цього не було крайньої потреби (Л. Дмитерко); Перекладаю ("Івана Вишенського") близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (В. Самійленко); Зазначу тільки свою радість, що власне Ви взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню видань для люду (М. Коцюбинський); — Маю до вас пильне-пильне прохання (С. Васильченко).

РАПТО́ВИЙ (який відбувся, настав несподівано, непередбачено; дуже швидкий), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НА́ГЛИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ заст., ҐВАЛТО́ВНИЙ розм. З далекого кутка просторої кімнати розлігся раптовий крик немовляти (О. Досвітній); Наполохавсь крижень бистрий — Несподівана загроза (М. Шпак); — Свирид! — скрикнула Мар'я, дивуючись нежданому гостеві (Панас Мирний); Несподіване, негадане щастя вже підняло його голову на плечах, звело докупи брови, надуло йому губи, наче витягло зріст (І. Нечуй-Левицький); Олена Петрівна розгублено прислухалася до мови непередбаченого гостя (Н. Рибак); Ввірвався в душу вірша наглий шквал (М. Бажан); Що там таке нагальне трапилось? (С. Добровольський); — Нам відмовив Аксак, мабуть, тому, що наша справа цивільна, а тут наїзд ґвалтовний, грабіжництво та душогубство — карна справа (З. Тулуб).

ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний). В цей момент, як звичайно, Сайгор думав про ті ж засідання й згадав термінові пакети (М. Хвильовий); — Де ти була? Що трапилось? — Олена надіслала до мене. Є спішна робота (З. Тулуб); У нього поранено голову, можливо, що йому потрібна негайна операція (О. Донченко); Яка взимку робота нагальна? Ніякої! Чистимо зерно, вивозимо на поля гній (А. Головко); Начальник управління викликав до себе Ковальчука в якійсь невідкладній справі (С. Журахович); А до того якраз прийшла дочка з міста й принесла батькові екстрений випуск львівського "Слова польського" (П. Козланюк); Першочергове завдання; Зо дня на день складалася якась навальна праця (І. Ле); (Олеся:) Що у мене — робота яка чи діло пильне, котре примушує мене сидіти дома? (М. Кропивницький); Тільки що повернувся він з Прилуччини, куди посилав його Заленський по шпаркому ділу (О. Стороженко); (Мартіан:) Я не вечеряю. А ще до того роботу наглу маю (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагальний — (який дуже потрібний) настійний, доконечний, конечний, (у вчинках) наполегливий. Словник синонімів Полюги
  2. нагальний — нага́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нагальний — (- справу) терміновий, негайний, невідкладний; (- потребу) пекучий, конечний, доконечний, пильний, дуже потрібний, настійний; (- смерть) наглий, раптовий, несподіваний; Р. навальний; зст. нагайний. Словник синонімів Караванського
  4. нагальний — [нагал'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. нагальний — -а, -е. 1》 Якого не можна відкласти; терміновий, негайний. 2》 Життєво необхідний, дуже потрібний; настійний, пекучий. 3》 заст. Раптовий, несподіваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нагальний — НАГА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який вимагає швидкого виконання, розв'язання і т. ін., якого не можна відкласти; терміновий, невідкладний, негайний. [Антей:] Чом не сядеш? [Хілон:] Маю справу... [Антей:] Аж сісти ніколи, таку нагальну?... Словник української мови у 20 томах
  7. нагальний — Нага́йний і нага́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нагальний — НАГА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Якого не можна відкласти; терміновий, негайний. [Руфін:] Дивно, невже й ся справа теж така нагальна? (Л. Укр., II, 1951, 414); На пилорамі.. тривала нагальна робота (Чорн., Визвол. земля, 1959, 134). Словник української мови в 11 томах
  9. нагальний — Нагальний, -а, -е 1) Спѣшный. Нагальна робота. 2) Внезапный. Нагальна смерть. Як хмара на нас іспала (лихо нагальне). Ном. № 2096. 3) Бурный, порывистый. Нагальний вітер. Словник української мови Грінченка