обернений

Значення в інших словниках

1. обернений — обе́рнений 1 дієприкметник від: обе́рнути обе́рнений 2 прикметник інверсійний; такий, що викликає протилежні зміни Орфографічний словник української мови
2. обернений — обернутий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обернути. || обернено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., спец. Який має протилежний чому-небудь або змінений порівняно із звичайним напрямок, вигляд і т. ін.; інверсійний. 3》 у знач. прикм., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обернений — ОБЕ́РНЕНИЙ, ОБЕ́РНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до оберну́ти. Він обійшов корму і зупинився коло правого борту, що ним пароплав обернений був до моря (М. Словник української мови у 20 томах
4. обернений — ОБЕ́РНЕНИЙ спец. (який має змінений або протилежний порівняно із звичайним напрямок, розташування), ОБЕ́РНУТИЙ, ІНВЕРСІ́ЙНИЙ. Обернений порядок інтегрування; Інверсійний словник; Керченський півострів має обернений (інверсійний) рельєф (з посібника). Словник синонімів української мови
5. обернений — Обе́рнений і обе́рнутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обернений — ОБЕРНЕ́НИЙ, ОБЕ́РНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до оберну́ти. Він обійшов корму і зупинився коло правого борту, що ним пароплав обернений був до моря (Трубл. Словник української мови в 11 томах