обернений

обе́рнений

обернутий, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обернути.

|| обернено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм., спец. Який має протилежний чому-небудь або змінений порівняно із звичайним напрямок, вигляд і т. ін.; інверсійний.

3》 у знач. прикм., спец. Такий, за якого перетворення одного викликає перетворення іншого з протилежним результатом (збільшення, зменшення і т. ін.).

Обернена функція мат. — функція, в якій по відношенню до вихідної функції, залежна і незалежна змінні переставлені місцями.

Обернені тригонометричні функції мат. — функції, які визначають дугу (число) заданим значенням її тригонометричних функцій, що розглядаються на певних проміжках монотонності.

Обернені числа мат. — два числа, добуток яких дорівнює одиниці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обернений — обе́рнений 1 дієприкметник від: обе́рнути обе́рнений 2 прикметник інверсійний; такий, що викликає протилежні зміни Орфографічний словник української мови
  2. обернений — [обернеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обернений — ОБЕ́РНЕНИЙ, ОБЕ́РНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до оберну́ти. Він обійшов корму і зупинився коло правого борту, що ним пароплав обернений був до моря (М. Словник української мови у 20 томах
  4. обернений — ОБЕ́РНЕНИЙ спец. (який має змінений або протилежний порівняно із звичайним напрямок, розташування), ОБЕ́РНУТИЙ, ІНВЕРСІ́ЙНИЙ. Обернений порядок інтегрування; Інверсійний словник; Керченський півострів має обернений (інверсійний) рельєф (з посібника). Словник синонімів української мови
  5. обернений — Обе́рнений і обе́рнутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обернений — ОБЕРНЕ́НИЙ, ОБЕ́РНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до оберну́ти. Він обійшов корму і зупинився коло правого борту, що ним пароплав обернений був до моря (Трубл. Словник української мови в 11 томах