обмерзлий
обме́рзлий
[обмерзлией]
м. (на) -злому/ -з'л'ім, мн. -з'л'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмерзлий — обме́рзлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обмерзлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обмерзти, обмерзнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмерзлий — Змерзлий, надмерзлий, намерзлий, примерзлий, промерзлий, умерзлий Словник чужослів Павло Штепа
- обмерзлий — ОБМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обме́рзти, обме́рзнути. Обмерзла кригою озимина ламалась під ногами бійців (Гончар, III, 1959, 231); Тверді тополі серед площ Обмерзлим віттям глухо деренчать (Бажан, Роки, 1957, 269); Христя увійшла в хату обмерзла, оклякла (Мирний, III, 1954, 398). Словник української мови в 11 томах
- обмерзлий — ОБМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обме́рзти. Обмерзла кригою озимина ламалась під ногами бійців (О. Гончар); Христя увійшла в хату обмерзла, оклякла (Панас Мирний); // у знач. прикм. Тверді тополі серед площ Обмерзлим віттям глухо деренчать (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах