1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обмерзлий

обме́рзлий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до обмерзти, обмерзнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмерзлий — обме́рзлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обмерзлий — [обмерзлией] м. (на) -злому/ -з'л'ім, мн. -з'л'і Орфоепічний словник української мови
  3. обмерзлий — Змерзлий, надмерзлий, намерзлий, примерзлий, промерзлий, умерзлий Словник чужослів Павло Штепа
  4. обмерзлий — ОБМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обме́рзти, обме́рзнути. Обмерзла кригою озимина ламалась під ногами бійців (Гончар, III, 1959, 231); Тверді тополі серед площ Обмерзлим віттям глухо деренчать (Бажан, Роки, 1957, 269); Христя увійшла в хату обмерзла, оклякла (Мирний, III, 1954, 398). Словник української мови в 11 томах
  5. обмерзлий — ОБМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обме́рзти. Обмерзла кригою озимина ламалась під ногами бійців (О. Гончар); Христя увійшла в хату обмерзла, оклякла (Панас Мирний); // у знач. прикм. Тверді тополі серед площ Обмерзлим віттям глухо деренчать (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах