плідний

Значення в інших словниках

1. плідний — (що багато родить) плодовитий, плодючий, (про рослину) родючий. Словник синонімів Полюги
2. плідний — плі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
3. плідний — Плодючий, плідливий, сов. плодовитий, (- свиню) поросливий, (ґрунт) родючий, (сад) плодоносний; (- працю) плодотворний, продуктивний, дійовий. Словник синонімів Караванського
4. плідний — -а, -е. 1》 Прикм. до плід. Плідний міхур — частина плідних оболонок, яка під час пологових переймів, разом з навколоплідними водами заглиблюється в канал шийки матки. || Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плідний — див. плодовитий Словник чужослів Павло Штепа
6. плідний — Плі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. плідний — ПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними – дикі (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
8. плідний — ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
9. плідний — ПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними — дикі (Гомер, Одіссея, перекл. Словник української мови в 11 томах
10. плідний — Плідний, -а, -е = плідливий. Плідна вівця. Словник української мови Грінченка