плідний
плі́дний
-а, -е.
1》 Прикм. до плід.
Плідний міхур — частина плідних оболонок, яка під час пологових переймів, разом з навколоплідними водами заглиблюється в канал шийки матки.
|| Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини).
|| Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше – людей). Плідна вівця.
|| Родючий (про землю).
2》 перен. Який дає позитивні результати, наслідки; плодотворний. Плідна діяльність.
3》 перен. Здатний створювати що-небудь у великій кількості.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плідний — (що багато родить) плодовитий, плодючий, (про рослину) родючий. Словник синонімів Полюги
- плідний — плі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- плідний — Плодючий, плідливий, сов. плодовитий, (- свиню) поросливий, (ґрунт) родючий, (сад) плодоносний; (- працю) плодотворний, продуктивний, дійовий. Словник синонімів Караванського
- плідний — [пл’іднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- плідний — див. плодовитий Словник чужослів Павло Штепа
- плідний — Плі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плідний — ПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними – дикі (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
- плідний — ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
- плідний — ПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними — дикі (Гомер, Одіссея, перекл. Словник української мови в 11 томах
- плідний — Плідний, -а, -е = плідливий. Плідна вівця. Словник української мови Грінченка