1. Словник української мови в 11 томах

плідний

ПЛІ́ДНИЙ, а, е.

1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини).

До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними — дикі (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 109);

// Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше — людей).

Плідна вівця;

// Родючий (про землю).

Де плуг .. пройде́, залізо де розриє Землі плідної пласт, Там незабаром лан хвилясте жито вкриє (Фр., X, 1954, 42);

В глибині кратера.. лежала плідна й благодатна округла долина (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 333).

2. перен. Який дає позитивні результати, наслідки; плодотворний.

[Поліксена:] І шлюб наш буде вже одразу плідним, — так кажуть мірмідонці і троянці, бо з нього зродиться і згода й сила, не загине вже святая Троя (Л. Укр., II, 1951, 255);

Новаторські пошуки можуть бути тільки тоді плідними, коли вони грунтуються на міцних підвалинах ленінської естетики і, зокрема, на.. принципі високого демократизму змісту й форми (Літ. газ., 16.I 1962, 3);

Плідна діяльність.

3. перен. Здатний створювати що-небудь у великій кількості.

І Франко називає Грабовського плідним і талановитим автором, високо оцінює його оригінальні поезії (Рад. літ-во, 4, 1964, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плідний — (що багато родить) плодовитий, плодючий, (про рослину) родючий. Словник синонімів Полюги
  2. плідний — плі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. плідний — Плодючий, плідливий, сов. плодовитий, (- свиню) поросливий, (ґрунт) родючий, (сад) плодоносний; (- працю) плодотворний, продуктивний, дійовий. Словник синонімів Караванського
  4. плідний — [пл’іднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. плідний — -а, -е. 1》 Прикм. до плід. Плідний міхур — частина плідних оболонок, яка під час пологових переймів, разом з навколоплідними водами заглиблюється в канал шийки матки. || Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плідний — див. плодовитий Словник чужослів Павло Штепа
  7. плідний — Плі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. плідний — ПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними – дикі (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  9. плідний — ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  10. плідний — Плідний, -а, -е = плідливий. Плідна вівця. Словник української мови Грінченка