1. Словник синонімів української мови

плідний

ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев. про керівництво — здатний правильно і швидко забезпечувати виконання чогось). — Зараз промиємо вам кишечник. Не допоможе — ранком зробимо так звану новокаїнову блокаду. Надзвичайно дійова річ (Ю. Шовкопляс); Високопродуктивна, ефективна і якісна робота — основа народного достатку (з газети); Результативна перевірка; Малорозвинена культура не здатна на плідні контакти, бо неспроможна резонувати на високі явища (з журналу); Радикальний засіб лікування; Оперативне керівництво.

ПЛІ́ДНИЙ (який дає чи здатний давати багато плодів або численне потомство; здатний створювати щось у великій кількості), ПЛОДОВИ́ТИЙ, ПЛОДЮ́ЧИЙ, СІМЕНЯ́СТИЙ розм. Я лан орю і сію плідне зерно! (Л. Дмитерко); Плідний письменник; Більшість риб дуже плодовита (з газети); Плодовитий композитор; І земля ніби в тої артілі не родюча і худоба не плодюча (Остап Вишня).

РОДЮ́ЧИЙ (про землю, ґрунт), УРОЖА́ЙНИЙ (ВРОЖА́ЙНИЙ), ПЛІДНИЙ, ПЛОДЮ́ЧИЙ, ПЛОДОВИ́ТИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ЗАРІ́ДЛИВИЙ діал.,; РОЖАЇ́СТИЙ розм., Я́ДЕ́РНИЙ розм., ЖИ́РНИЙ, СИ́ТИЙ, СИ́ТНИЙ, МАСНИ́Й, ТУ́ЧНИЙ розм., ТЛУ́СТИЙ розм. (з великим умістом поживних речовин). Навкруги маєтку лежав родючий багатобарвний степ (О. Десняк); Єсть у нього поля урожайні (Марко Вовчок); Сади та виногради, Плідні лани, пасовиська кругом (І. Франко); Місяць рівно розливає своє блідо-синє світло, вкриваючи фантастичним мереживом плодючі.. поля (Я. Качура); Щоб процвітала вільна, плодовита.., людським трудом оновлена земля (І. Гончаренко); Сплять наші рідні Краї, Ниви дорідні, Гаї (П. Воронько); Тим тут гарно буряки поросли, що ядерніша земля (Словник Б. Грінченка); За вікном, за рудою жирною землею здіймалася легка пара (С. Добровольський); Яка земля, такі й люди. Вона сита, й вони ситі (Панас Мирний); — Достатків там більше, — почав той, — переорюють краще, та й земля ситніша (Панас Мирний); Невтомні трактори снували впоперек масного й пухкого поля (Ю. Яновський); Тучна земля диха на неї теплом, як колись мамині груди (М. Коцюбинський); Тут, на тлустій землі, врівень з людиною ростуть ледь-ледь побризкані місяцем бурякові висадки (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плідний — (що багато родить) плодовитий, плодючий, (про рослину) родючий. Словник синонімів Полюги
  2. плідний — плі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. плідний — Плодючий, плідливий, сов. плодовитий, (- свиню) поросливий, (ґрунт) родючий, (сад) плодоносний; (- працю) плодотворний, продуктивний, дійовий. Словник синонімів Караванського
  4. плідний — [пл’іднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. плідний — -а, -е. 1》 Прикм. до плід. Плідний міхур — частина плідних оболонок, яка під час пологових переймів, разом з навколоплідними водами заглиблюється в канал шийки матки. || Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плідний — див. плодовитий Словник чужослів Павло Штепа
  7. плідний — Плі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. плідний — ПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними – дикі (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  9. плідний — ПЛІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними — дикі (Гомер, Одіссея, перекл. Словник української мови в 11 томах
  10. плідний — Плідний, -а, -е = плідливий. Плідна вівця. Словник української мови Грінченка