подяка

подя́ка

[под’ака]

-кие, д. і м. -д'ац'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подяка — подя́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. подяка — Вдячність, дяка; (сердечна) жм. спасибі. Словник синонімів Караванського
  3. подяка — Винагорода, винагородження, відддяка, віддячення, відплата, вшанування, дяка, нагорода, плата, похвала, пошанування Фразеологічні синоніми: грошова винагорода; грошове винагородження Словник синонімів Вусика
  4. подяка — -и, ж. 1》 Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття. || Слова, які виражають вдячність; спасибі. || Офіційна позитивна оцінка чиєї-небудь діяльності, праці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. подяка — ПОДЯ́КА, и, ж. 1. Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття. Я тепер тяжко слабую і навіть з подякою за книжку дуже опізнився (М. Словник української мови у 20 томах
  6. подяка — ПОДЯ́КА (почуття, яким відповідають на зроблене добро, послугу, допомогу тощо; вияв цього почуття), ВДЯ́ЧНІСТЬ, ВДЯ́ЧЛИВІСТЬ рідше, ДЯ́КА, ДЯ́КУВАННЯ розм., ПРИЗНА́ННЯ розм. рідше; СПАСИ́БІ у знач. ім. (слова, якими виражають це почуття). Словник синонімів української мови
  7. подяка — Подя́ка, -ки, -ці; -дя́ки, -дя́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. подяка — ПОДЯ́КА, и, ж. 1. Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття. Я тепер тяжко слабую і навіть з подякою за книжку дуже опізнився (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. подяка — Подя́ка, -ки ж. Благодарность. Ном. № 4611. Словник української мови Грінченка