1. Словник синонімів української мови

подяка

ПОДЯ́КА (почуття, яким відповідають на зроблене добро, послугу, допомогу тощо; вияв цього почуття), ВДЯ́ЧНІСТЬ, ВДЯ́ЧЛИВІСТЬ рідше, ДЯ́КА, ДЯ́КУВАННЯ розм., ПРИЗНА́ННЯ розм. рідше; СПАСИ́БІ у знач. ім. (слова, якими виражають це почуття). Відсилаю Вам з подякою позичені книжки, бо вже скористала з них (Леся Українка); Поранені дивились на нього теплими очима, і в них світилася подяка (В. Кучер); Найпрекрасніше почуття, яке прищеплюється дитині змалку, — то любов до людей, вдячність до матері, батька, високе поцінування дружби товариша (І. Цюпа); То сідайте, діти. Дарма, що тісно, Дяка, що згадали мене. А найбільша дяка вам за пісню! (Б. Олійник); Яке частування, таке дякування (прислів'я); Я повний признання за так гарно виконане видання і за весь той клопіт та працю, яку Ви ласкаво взяли на себе, видаючи мої оповідання (М. Коцюбинський); Йде (дівчина) на цілий день прясти до багатого сусіда за ложку страви та за сердечне спасибі (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подяка — подя́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. подяка — Вдячність, дяка; (сердечна) жм. спасибі. Словник синонімів Караванського
  3. подяка — Винагорода, винагородження, відддяка, віддячення, відплата, вшанування, дяка, нагорода, плата, похвала, пошанування Фразеологічні синоніми: грошова винагорода; грошове винагородження Словник синонімів Вусика
  4. подяка — [под’ака] -кие, д. і м. -д'ац'і Орфоепічний словник української мови
  5. подяка — -и, ж. 1》 Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття. || Слова, які виражають вдячність; спасибі. || Офіційна позитивна оцінка чиєї-небудь діяльності, праці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. подяка — ПОДЯ́КА, и, ж. 1. Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття. Я тепер тяжко слабую і навіть з подякою за книжку дуже опізнився (М. Словник української мови у 20 томах
  7. подяка — Подя́ка, -ки, -ці; -дя́ки, -дя́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. подяка — ПОДЯ́КА, и, ж. 1. Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття. Я тепер тяжко слабую і навіть з подякою за книжку дуже опізнився (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. подяка — Подя́ка, -ки ж. Благодарность. Ном. № 4611. Словник української мови Грінченка