полізти

Значення в інших словниках

1. полізти — -зу, -зеш, док. 1》 Почати повзти (про плазунів, членистоногих і т. ін.); поплазувати. || Почати пересуватися, спираючись на руки і ноги; порачкувати (про людину). 2》 перен., розм. Почати йти (у 1 знач.) поволі. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полізти — полі́зти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
3. полізти — ПОЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док. 1. Почати повзти (про плазунів, членистоногих і т. ін.); поплазувати. Люди б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе (Сл. Б. Грінченка); Почав [вуж] збиратися на гілку верболозу. Під його вагою вона жалісно впала у воду, .. Словник української мови у 20 томах
4. полізти — (аж) воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи!... Фразеологічний словник української мови
5. полізти — ПОЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док. 1. Почати повзти (про плазунів, членистоногих і т. ін.); поплазувати. Люди б’ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе (Сл. Гр.); Почав [вуж] збиратися на гілку верболозу. Під його вагою вона жалісно впала у воду,.. Словник української мови в 11 томах
6. полізти — Полі́зти, -зу, -зеш гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Рудч. Ск. II. 18. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Грин. І. 197. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло. Харьк. г. Словник української мови Грінченка