1. Орфоепічний словник української мови

порушений

пору́шений

[поурушеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порушений — пору́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. порушений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до порушити. || порушено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., діал.Зворушений, схвильований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порушений — ПОРУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пору́шити. [Годвінсон:] Ще заповідь порушена: він матір не поважає (Леся Українка); Народний суд не тільки відновлює порушене право жінки, але й розглядає питання про відповідальність осіб... Словник української мови у 20 томах
  4. порушений — ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил. Словник синонімів української мови
  5. порушений — Пору́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. порушений — ПОРУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пору́шити. [Годвінсон:] Ще заповідь порушена: він матір не поважає (Л. Укр., III, 1952, 78); Народний суд не тільки відновлює порушене право жінки, але й розглядає питання про відповідальність осіб... Словник української мови в 11 томах