1. Словник синонімів української мови

порушений

ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., П'Я́НИЙ від чого, підсил., ХМІЛЬНИ́Й від чого, підсил.; РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУ́РКАНИЙ розм., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. (перев. про натовп і т. ін.). — Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею!.. Черниш замовк, збуджений, розпалений (О. Гончар); 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник); Благеньке плаття.. не могло захистити дівчину від холоду, але, розгарячена і збуджена, вона його не почувала (С. Добровольський); Параскіца ревно молилась, а навкруги її хвилювалась зацікавлена та наелектризована юрма (М. Коцюбинський); — А, ти вже тут! Що ж — не вдалось утекти? — вищирився до нього з невимовною злістю хмільний од перемоги Матюха (А. Головко); Дзеленчав дзвоник, але розбурханий натовп не вщухав. У повітрі підводились кулаки, злобно блискали очі (А. Шиян); Громада стояла німа, глибоко порушена (М. Коцюбинський). — Пор. 1. безтя́мний, занепоко́єний.

ЗВОРУ́ШЕНИЙ прикм. (який зворушився, розхвилювався), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, ЗРУ́ШЕНИЙ заст., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. Прибігла Оксана. Зворушена, піднесена, аж хустка збилася з голови (М. Куліш); Поет стояв блідий, схвильований — переживав свої ліричні образи (Я. Качура); — Нащо ви клеплете на себе всячину? — сказав порушений, засоромлений Лаговський (А. Кримський). — Пор. розчу́лений.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порушений — пору́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. порушений — [поурушеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. порушений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до порушити. || порушено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., діал.Зворушений, схвильований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порушений — ПОРУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пору́шити. [Годвінсон:] Ще заповідь порушена: він матір не поважає (Леся Українка); Народний суд не тільки відновлює порушене право жінки, але й розглядає питання про відповідальність осіб... Словник української мови у 20 томах
  5. порушений — Пору́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. порушений — ПОРУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пору́шити. [Годвінсон:] Ще заповідь порушена: він матір не поважає (Л. Укр., III, 1952, 78); Народний суд не тільки відновлює порушене право жінки, але й розглядає питання про відповідальність осіб... Словник української мови в 11 томах