порушений

ПОРУ́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до пору́шити.

[Годвінсон:] Ще заповідь порушена: він матір не поважає (Леся Українка);

Народний суд не тільки відновлює порушене право жінки, але й розглядає питання про відповідальність осіб, винних в порушенні прав громадян (з наук.-попул. літ.);

Вічний його [потоку] спокій був порушений хіба лише тоді, коли топився зимовий сніг і болотними швидкими струями збігав до сумного потоку (Н. Кобринська);

У цей час дозвілля Сахно зненацька було порушене (Ю. Смолич);

Ремонтники попереду лагодили порушену бандами колію, і вся колона змушена була припинити свій рух (О. Гончар);

Відомо, що порушені пораненням або іншим патологічним процесом мозкові клітини взагалі не відновлюються (з наук. літ.);

Ми читали наголос поезії та драми, дебатували про порушені там думки (І. Франко);

Аудиторія виявила великий інтерес до порушеного питання і прагнула поширити його (Ю. Смолич);

– Добре, добре! – крикнув я з-під моста, порушений жалібним Хоминим співом (І. Франко);

Побачивши, яка біда її спіткала, Тадеуш підійшов, схилився їй до ніг, Жалем порушений (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Мов море, порушене легким вітром, так меркотів той облиск [вогнів] над долиною (І. Франко);

Притамовуючи в собі вороже почуття, він мовчазно відходив від машини, а повернувшись на свою дільницю, завзято напосідав ломом на скелю, відриваючи від неї великі, ледве порушені вибухом брили, ніби хотів вилити свою злість чи посперечатися з машиною (Г. Коцюба);

Одвага наша – меч, политий кров'ю, Бряжчить у піхвах, ржа його взяла. Чия рука, порушена любов'ю, Той меч із піхви видобуть здола? (Леся Українка);

Опівдні повернулися брати додому. Наймолодший з них, що варив сьогодні обід, вийняв із печі страву та побачив, що вона порушена (з казки);

// пору́шено, безос. пред.

Широке коло проблем, переважно морального характеру, порушено в поемі (із журн.).

2. у знач. прикм., діал. Зворушений, схвильований.

Вона схопила руку паничеву й хтіла була поцілувати. Він швидко висмикнув руку, а намість того сам, порушений і застиданий, поцілував стару (А. Кримський);

Громада стояла німа, глибоко порушена (М. Коцюбинський).