прогулянка

прогу́лянка

[проугул'анка]

-нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогулянка — прогу́лянка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прогулянка — Прохід, прохідка, погуляння, (піша) промашка, моціон, ж. променад; (з обідом на природі) пікнік; прогулька, прогуляння; п! ЕКСКУРСІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. прогулянка — -и, ж. 1》 Ходіння або катання для відпочинку, розваги. || Прохідка, гуляння (звичайно тварин). || Прохідка ув'язнених у тюремному дворі. 2》 Легка, приємна подорож, мандрівка і т. ін., що не завдає труднощів. || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прогулянка — ПРОГУ́ЛЯНКА, и, ж. 1. Ходіння або катання для відпочинку, розваги. Ядзі лишились тихі прогулянки з матір'ю на свіжому сільському повітрі (Н. Кобринська); Після пам'ятної бурі Ольга сьогодні вперше виїхала на прогулянку (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. прогулянка — ПО́ДОРОЖ (ПО́ДОРІЖ рідше) (пересування пішки або за допомогою транспортних засобів по місцях, віддалених від чийогось постійного місця проживання), ПОДОРОЖУВА́ННЯ, МАНДРІ́ВКА, МА́НДРИ розм., МАНДРІ́ВОЧКА пестл. розм., ВОЯ́Ж заст., ірон., жарт. Словник синонімів української мови
  6. прогулянка — ПРОГУ́ЛЯНКА, и, ж. 1. Ходіння або катання для відпочинку, розваги. Ядзі лишились тихі прогулянки з матір’ю на свіжому сільському повітрі (Кобр., Вибр., 1954, 106); Після пам’ятної бурі Ольга сьогодні вперше виїхала на прогулянку (Галан, Гори.. Словник української мови в 11 томах