прогулянка

ПО́ДОРОЖ (ПО́ДОРІЖ рідше) (пересування пішки або за допомогою транспортних засобів по місцях, віддалених від чийогось постійного місця проживання), ПОДОРОЖУВА́ННЯ, МАНДРІ́ВКА, МА́НДРИ розм., МАНДРІ́ВОЧКА пестл. розм., ВОЯ́Ж заст., ірон., жарт., ПОДОРІ́ЖЖЯ діал., ВАНДРІ́ВКА діал.; ПУТЬ (процес такого пересування); ПОХІ́Д (перев. піша подорож); ПОЇ́ЗДКА (подорож верхи або на якомусь транспорті); ЕКСПЕДИ́ЦІЯ (із спеціальною метою, спеціальним завданням); ПРОГУ́ЛЯНКА розм. (легка, приємна). Я вже писав, що дуже задоволений з подорожі по морю (М. Коцюбинський); Бертьє, вітаючи полковника з щасливим подорожуванням, без слів зрозумів, що Фав'є нічого втішного не привіз імператорові з Іспанії (П. Кочура); — Коли вас цікавлять, наприклад, мандрівки по морях земної кулі або ботаніка чи географія, — корабельна бібліотека до ваших послуг (З. Тулуб); Ми юними тоді були, дороги кликали нас в мандри... (Д. Луценко); Молодому козакові Мандрівочка пахне (пісня); З благословіння свого начальства Діденко зразу ж подався у багатообіцяючий вояж (з газети); Подоріжжя Колумба, Васко да Гама, Амеріго Веспуччі привчили людей до віри в реальність усяких новознайдених предивних заморських країн (Леся Українка); Розвидало ся, віконце побіліло, як Федір вернувся з далекої вандрівки (В. Стефаник); І знов у путь, далеку путь! О нескінченні ті дороги, Вони прослались і мені, І я крізь хащі, перелоги Лечу на батьківськім коні... (М. Нагнибіда); Ходили вони навіть у нічні походи, на розшуки скарбів (О. Гончар); Люди приїздили сюди з різних мотивів. Більшість, особливо молодь, вбачала в поїздці до Морниці веселу розвагу (Ірина Вільде); Хоч як поспішав Бутаков з роботою, він бачив, що раніше, ніж до Нового року, матеріали його експедиції не потраплять до столиці (З. Тулуб); Діти прирадили власне цього дня зробити собі спільну прогулянку на Пелчинські "гори" (І. Франко).

ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛЯНКА розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПРОХІ́ДКА (ПРОХО́ДКА) розм., ПРОГУ́ЛЬКА заст., ПРОМА́ШКА заст., жарт., ПРОМЕНА́Д заст., жарт., ПРОХІ́Д діал., СПАЦІР (СПАЦЕ́РА) діал.; ПРОЇ́ЗДКА заст. (звичайно на конях); ПІКНІ́К, ВИ́ЛАЗКА розм. (розважальна прогулянка компанією на лоні природи, звичайно із закускою); МОЦІО́Н (на повітрі для відпочинку, лікування). У неділю було призначено прогулянку на лижах (О. Донченко); — Поведемо їх гуляти над море. Посадимо вкупці в човен та повеземо на море на прогуляння (І. Нечуй-Левицький); Петрусь за шапку да й гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу; співаємо собі, пустуємо (Марко Вовчок); Добра частина людей з міста зіходилася вечорами на прохідку в той садок (Б. Грінченко); Одпочивши по обіді, монопольщик узяв палицю й пішов на проходку (С. Васильченко); Ніколи не виходила вона з дому так часто й не барилась так довго по прогульках (О. Кобилянська); — Але оце ми зробили добру промашку по Києві! Я виголодавсь, не знаю й як! (І. Нечуй-Левицький); Почали з'являтись дозвільні люди на променаді (Олена Пчілка); Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Леся Українка); — Приходить неділя.., всі (вояки) йдуть на спацір (Лесь Мартович); Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить (пісня); Комітет, зложений з кращих членів нашого товариства, уряджує прощальну проїздку саньми в честь Дори (О. Кобилянська); Наукова станція була влаштувала на острові свій пікнік на День Перемоги (О. Гончар); Ходіть цілий день по чистому повітрю, майте моціон (А. Кримський).