просвіта

Значення в інших словниках

1. просвіта — просві́та 1 іменник жіночого роду освіта просві́та 2 іменник жіночого роду організація Орфографічний словник української мови
2. просвіта — Освіта; п! ВЧЕННЯ, НАУКА. Словник синонімів Караванського
3. просвіта — -и, ж. 1》 заст. Те саме, що освіта. 2》 іст. Культурно-освітня громадська організація, заснована 1868 р. у Львові народовцями з метою поширення освіти серед українського населення. || Система поглядів, смаків, уподобань, яких дотримувалися члени цієї організації. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. просвіта — Освіта Словник чужослів Павло Штепа
5. просвіта — ПРОСВІ́ТА, и, ж. 1. заст. Те саме, що осві́та. – Батько мій не згоджується пускати мене в університет, – сказала Саня.. – Але я таки поставлю на своєму. Я бажаю просвіти й її таки добуду! (І. Словник української мови у 20 томах
6. просвіта — див. просвіта/освіта Філософський енциклопедичний словник
7. просвіта — ОСВІ́ТА (рівень знань, здобутих у процесі навчання; також загальний рівень знань у суспільстві, державі і т. ін.), ОСВІ́ЧЕНІСТЬ, ГРА́МОТА розм., ПРОСВІ́ТА заст. Ти на "відмінно" закінчила освіту вищу, інститут (В. Сосюра); Енциклопедична освіченість І. Словник синонімів української мови
8. просвіта — Просві́та, -ти, -ті; -сві́ти, -сві́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. просвіта — ПРОСВІ́ТА, и, ж. 1. заст. Те саме, що осві́та. — Батько мій не згоджується пускати мене в університет, — сказала Саня.. — Але я таки поставлю на своєму. Я бажаю просвіти й її таки добуду! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
10. просвіта — Просвіта, -ти ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. Ком. Пр. № 1003. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. Морд. II. 27. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен. Левиц. Пов. 21. Словник української мови Грінченка