1. Орфоепічний словник української мови

рентген

рентге́н

[реинген]

-на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў (у фізиці) і -ну, м. (на) -н'і (у медицині)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рентген — Ре́нтге́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. рентген — ч. 1》 род. -у. Те саме, що Рентгенівське проміння (див. рентгенівський). || Просвічування цим промінням. || Знімок, зроблений внаслідок просвічування цим промінням. 2》 род. -а. Апарат для просвічування цим промінням. 3》 род. -а. Одиниця дози рентгенівського чи гамма-випромінювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рентген — РЕНТГЕ́Н, ч. 1. род. у. Те саме, що Рентге́нівське промі́ння (див. рентге́нівський). – В підвалі, коло лікарні, наша рація. Я там дав німцям стільки перешкод – самий рентген чого вартий – дуже важко їм нас пеленгувати... (Ю. Яновський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. рентген — рентге́н одиниця дози (кількості) рентгенівського проміння або гамма-проміння. Р. – доза рентгенівського чи гамма-проміння, яка спричиняє в 0,001293 г повітря (тобто в 1 см3 при норм. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. рентген — РЕНТГЕ́Н, ч. 1. род. у. Те саме, що Рентге́нівське промі́ння ( див. рентге́нівський). — В підвалі, коло лікарні, наша рація. Я там дав німцям стільки перешкод — самий рентген чого вартий — дуже важко їм нас пеленгувати… (Ю. Янов., І, 1954, 195); *Образно. Словник української мови в 11 томах