рентген
рентге́н
ч.
1》 род. -у. Те саме, що Рентгенівське проміння (див. рентгенівський).
|| Просвічування цим промінням.
|| Знімок, зроблений внаслідок просвічування цим промінням.
2》 род. -а. Апарат для просвічування цим промінням.
3》 род. -а. Одиниця дози рентгенівського чи гамма-випромінювання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Рентген — Ре́нтге́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- рентген — [реинген] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў (у фізиці) і -ну, м. (на) -н'і (у медицині) Орфоепічний словник української мови
- рентген — РЕНТГЕ́Н, ч. 1. род. у. Те саме, що Рентге́нівське промі́ння (див. рентге́нівський). – В підвалі, коло лікарні, наша рація. Я там дав німцям стільки перешкод – самий рентген чого вартий – дуже важко їм нас пеленгувати... (Ю. Яновський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- рентген — рентге́н одиниця дози (кількості) рентгенівського проміння або гамма-проміння. Р. – доза рентгенівського чи гамма-проміння, яка спричиняє в 0,001293 г повітря (тобто в 1 см3 при норм. Словник іншомовних слів Мельничука
- рентген — РЕНТГЕ́Н, ч. 1. род. у. Те саме, що Рентге́нівське промі́ння ( див. рентге́нівський). — В підвалі, коло лікарні, наша рація. Я там дав німцям стільки перешкод — самий рентген чого вартий — дуже важко їм нас пеленгувати… (Ю. Янов., І, 1954, 195); *Образно. Словник української мови в 11 томах