саджати

саджа́ти

[саgатие]

-айу, -айеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саджати — садовити – саджати – садити Ці багатозначні слова, виступаючи часто синонімами, різняться характерною сполучуваністю, а також стилістичним забарвленням та входженням у фразеологічні звороти. За стіл, на покуті, на коня садовлять, саджають, садять. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. саджати — саджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. саджати — (на лаву) садовити; (бульбу) садити; (на посаду) призначати; (в тюрму) ув'язнювати; ІСТ. оселяти. Словник синонімів Караванського
  4. саджати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти. || Піднімаючи, допомагати комусь сісти на щось високе. 2》 ким, за кого, на що, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. саджати — САДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. 1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти. Як кого, то й за стіл саджають, а кого – то й з-під лави виганяють (прислів'я); [Прісцілла:] Посади мене... Словник української мови у 20 томах
  6. саджати — Як кого, то й за стіл саджають, а кого, то й з-під лави виганяють. Багатих поважають і намагаються їм догодити, а бідних — виганяють. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. саджати — саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл кого, іст. Надавати комусь князівську владу (в Давній Русі). Володимира Мономаха посадили на стіл у Києві під час народного повстання 1113 р. (З газети); // Наділяти кого-небудь владою. А запорожці .. Фразеологічний словник української мови
  8. саджати — САДЖА́ТИ (запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти), САДИ́ТИ, УСА́ДЖУВАТИ (ВСА́ДЖУВАТИ), САДОВИ́ТИ, РОЗСА́ДЖУВАТИ (в різні місця); ПІДСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ (поміщати когось поруч з ким-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  9. саджати — Саджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, -джа́ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. саджати — САДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти. Як кого, то й за стіл саджають, а кого — то й з-під лави виганяють (Укр.. присл.., 1955, 293); [Прісцілла:] Посади мене… (Руфін саджає її) (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. саджати — Саджа́ти, -джа́ю, -єш гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде. Ном. № 1598. Словник української мови Грінченка