саджати
САДЖА́ТИ (запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти), САДИ́ТИ, УСА́ДЖУВАТИ (ВСА́ДЖУВАТИ), САДОВИ́ТИ, РОЗСА́ДЖУВАТИ (в різні місця); ПІДСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ (поміщати когось поруч з ким-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док.: посади́ти, усади́ти (всади́ти), усадови́ти (всадови́ти) розм. розсади́ти, підсади́ти, присади́ти, примости́ти. Як кого, то й за стіл саджають, а кого-то й з-під лави виганяють (прислів'я); — Саджай його на мого коня і проведи до Бугаєвого Дуба (П. Куліш); Тіні зганяє (Харон), що там скрізь по лавах довжелезних сиділи, і на розчищене місце Енея великого садить (М. Зеров); Андрущенко, піймавши Настю за лікоть, став усаджувати її поруч себе (О. Гончар); Через хвилину, прикуривши, він всадовив мене на м'якій канапці (Ю. Збанацький).
УВ'ЯЗНИ́ТИ (помістити у в'язницю, позбавити волі); КИ́НУТИ, ВКИ́НУТИ, ЗАМКНУ́ТИ, ПОСАДИ́ТИ розм., ПОСАДОВИ́ТИ, ЗАСАДИ́ТИ розм. (перев. із сл. в тюрму, за грати, в кримінал і т. ін.). — Недок.: ув'я́знювати, ки́дати, замика́ти, саджа́ти, заса́джувати, в'язни́ти́ рідше. Оксана опинилась за тюремними мурами. Вартові провели її у вогкий підвал і кинули в одиночку (В. Кучер); То бурду принесуть (до тюремної камери), то когось свіженького вкинуть (Ю. Збанацький); Саджали його не раз у кримінал (В. Стефаник); Їх позабивали в кайдани й посадили в тюрму (І. Нечуй-Левицький); Він ніяк не відступає і не хотів відступити від своєї думки засадити Оксану в острог (Л. Яновська); Урядники панів в'язнили, що революцію чинили (І. Франко).
Значення в інших словниках
- саджати — садовити – саджати – садити Ці багатозначні слова, виступаючи часто синонімами, різняться характерною сполучуваністю, а також стилістичним забарвленням та входженням у фразеологічні звороти. За стіл, на покуті, на коня садовлять, саджають, садять. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- саджати — саджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- саджати — (на лаву) садовити; (бульбу) садити; (на посаду) призначати; (в тюрму) ув'язнювати; ІСТ. оселяти. Словник синонімів Караванського
- саджати — [саgатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- саджати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти. || Піднімаючи, допомагати комусь сісти на щось високе. 2》 ким, за кого, на що, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саджати — САДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. 1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти. Як кого, то й за стіл саджають, а кого – то й з-під лави виганяють (прислів'я); [Прісцілла:] Посади мене... Словник української мови у 20 томах
- саджати — Як кого, то й за стіл саджають, а кого, то й з-під лави виганяють. Багатих поважають і намагаються їм догодити, а бідних — виганяють. Приповідки або українсько-народня філософія
- саджати — саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл кого, іст. Надавати комусь князівську владу (в Давній Русі). Володимира Мономаха посадили на стіл у Києві під час народного повстання 1113 р. (З газети); // Наділяти кого-небудь владою. А запорожці .. Фразеологічний словник української мови
- саджати — Саджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, -джа́ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- саджати — САДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти. Як кого, то й за стіл саджають, а кого — то й з-під лави виганяють (Укр.. присл.., 1955, 293); [Прісцілла:] Посади мене… (Руфін саджає її) (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- саджати — Саджа́ти, -джа́ю, -єш гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде. Ном. № 1598. Словник української мови Грінченка