сторожовий

Значення в інших словниках

1. сторожовий — сторожови́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. сторожовий — див. сторож Словник синонімів Вусика
3. сторожовий — СТОРОЖОВИ́Й, а́, е́. 1. Який стоїть на варті, охороняє кого-, що-небудь. Біля гирла безіменної степової річки сиділи сторожові козаки (З. Тулуб); Мар'ян вдень і вночі, мов сторожовий пес, бігав по коморах, пильнуючи своє добро (С. Словник української мови у 20 томах
4. сторожовий — -а, -е. 1》 Який стоїть на варті, охороняє кого-, що-небудь. || Признач. для сторожування, вартування; який є місцем перебування сторожі. || Який несе дозорну або прикордонну службу. Сторожова могила — високий земляний насип при дорозі, на кордоні і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сторожовий — ВАРТОВИ́Й (який стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь; стос. до варти, пов'язаний з вартуванням), ЧАТОВИ́Й, СТОРОЖОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм.; КОНВО́ЙНИЙ (який, охороняючи, супроводжує кого-, що-небудь). Словник синонімів української мови
6. сторожовий — СТОРОЖОВИ́Й, а́, е́. 1. Який стоїть на варті, охороняє кого-, що-небудь. Біля гирла безіменної степової річки сиділи сторожові козаки (Тулуб, Людолови, I, 1957, 137); Мар’ян вдень і вночі, мов сторожовий пес, бігав по коморах, пильнуючи своє добро (Чорн. Словник української мови в 11 томах