1. Орфоепічний словник української мови

стурбованість

стурбо́ваність

[стурбован'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стурбованість — стурбо́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стурбованість — див. неспокій Словник синонімів Вусика
  3. стурбованість — СТУРБО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до стурбо́ваний 2. Опускається [Прісцілла] на коліна, тремтячи від слабості і крайньої стурбованості (Леся Українка); Питати батька чи маму про причину сестриних сліз годі було й пробувати... Словник української мови у 20 томах
  4. стурбованість — -ності, ж. Абстр. ім. до стурбований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стурбованість — СТУРБО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до стурбо́ваний 2. Опускається [Прісцілла] на коліна, тремтячи від слабості і крайньої стурбованості (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах