стурбованість
стурбо́ваність
-ності, ж.
Абстр. ім. до стурбований 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стурбованість — стурбо́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стурбованість — див. неспокій Словник синонімів Вусика
- стурбованість — [стурбован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- стурбованість — СТУРБО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до стурбо́ваний 2. Опускається [Прісцілла] на коліна, тремтячи від слабості і крайньої стурбованості (Леся Українка); Питати батька чи маму про причину сестриних сліз годі було й пробувати... Словник української мови у 20 томах
- стурбованість — СТУРБО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до стурбо́ваний 2. Опускається [Прісцілла] на коліна, тремтячи від слабості і крайньої стурбованості (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах