сусідський

Значення в інших словниках

1. сусідський — сусі́дський прикметник Орфографічний словник української мови
2. сусідський — СУСІ́ДСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до сусі́д, сусі́дка і сусі́да. Мартоха була найближча панська сусідка, .. то їй таки конче випадало не в одному “послухати” панів, щоб не втратити сусідської ласки (Леся Українка); // Належний сусідові, сусідці, сусідам. Словник української мови у 20 томах
3. сусідський — -а, -е. 1》 Прикм. до сусід, сусідка і сусіда. || Належний сусідові, сусідці, сусідам. || Який мешкає поруч, поблизу кого-небудь. || Власт. сусідам. || Який утворюється сусідами, складається з них. 2》 Те саме, що сусідній 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сусідський — Сусі́дський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сусідський — СУСІ́ДСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до сусі́д, сусі́дка і сусі́да. Мартоха була найближча панська сусідка,.. то їй таки конче випадало не в одному «послухати» панів, щоб не втратити сусідської ласки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
6. сусідський — Сусідський, -а, -е 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. І. 288. 2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227. Словник української мови Грінченка