1. Орфоепічний словник української мови

твердість

тве́рдість

[тверд'іс'т']

-дос'т'і, ор. -д'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердість — тве́рдість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. твердість — (характеру) непохитність, (у рішеннях) рішучість; твердота. Словник синонімів Караванського
  3. твердість — ТВЕ́РДІСТЬ, дості, ж. 1. Якість за знач. тверди́й 2, 3, 5–8. Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця .. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою (М. Словник української мови у 20 томах
  4. твердість — -дості, ж. 1》 Якість за знач. твердий 2), 3), 5-8). 2》 Душевна стійкість, непохитність. || Рішучість. 3》 фіз. Здатність тіла чинити опір змінюванню форми та розміру. Загальна твердість води — сума карбонатної та некарбонатної жорсткості води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. твердість — Тве́рдість, -дости, -дості, -дістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. твердість — ТВЕ́РДІСТЬ, дості, ж. 1. Якість за знач. тверди́й 2, 3, 5-8. Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця.. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. твердість — Твердість, -дости ж. 1) Твердость. 2) Крѣпость. Словник української мови Грінченка