твердість

тве́рдість

-дості, ж.

1》 Якість за знач. твердий 2), 3), 5-8).

2》 Душевна стійкість, непохитність.

|| Рішучість.

3》 фіз. Здатність тіла чинити опір змінюванню форми та розміру.

Загальна твердість води — сума карбонатної та некарбонатної жорсткості води.

Карбонатна твердість води — властивість води, зумовлена наявністю в ній гідрокарбонатів кальцію та магнію.

Некарбонатна твердість — властивість води, зумовлена наявністю в ній сульфатів і хлоридів кальцію та магнію.

Твердість води — особливий стан води, що характеризується наявністю в ній солей кальцію та магнію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердість — тве́рдість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. твердість — (характеру) непохитність, (у рішеннях) рішучість; твердота. Словник синонімів Караванського
  3. твердість — [тверд'іс'т'] -дос'т'і, ор. -д'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. твердість — ТВЕ́РДІСТЬ, дості, ж. 1. Якість за знач. тверди́й 2, 3, 5–8. Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця .. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою (М. Словник української мови у 20 томах
  5. твердість — Тве́рдість, -дости, -дості, -дістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. твердість — ТВЕ́РДІСТЬ, дості, ж. 1. Якість за знач. тверди́й 2, 3, 5-8. Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця.. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. твердість — Твердість, -дости ж. 1) Твердость. 2) Крѣпость. Словник української мови Грінченка