туркотати

Значення в інших словниках

1. туркотати — туркота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. туркотати — (- голуба) воркотати, воркотіти, воркувати; (язиком) торохтіти, ЦОКОТІТИ, тарабанити; (- мотор) гуркотіти, стукотіти, торохкотіти. Словник синонімів Караванського
3. туркотати — див. говорити Словник синонімів Вусика
4. туркотати — ТУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ТУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Видавати неголосні низькі переливчасті звуки (про голуба, горлицю та деяких інших птахів). Вона ніби крізь сон чула, як десь у лузі туркотала горлиця (І. Словник української мови у 20 томах
5. туркотати — -очу, -очеш і туркотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Видавати неголосні низькі переливчасті звуки (про голуба, горлицю та деяких інших птахів). || перен., розм. Довго і безперервно говорити; говорити лагідно, ніжно. 2》 перен., розм. Одноманітно торохтіти, стукотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. туркотати — ГРИМІ́ТИ (про грім — утворювати гучний, різкий звук), ГРИМОТА́ТИ підсил., ГРИМОТІ́ТИ підсил., ГУРКОТА́ТИ підсил., ГУРКОТІ́ТИ підсил., ГРИМКОТІ́ТИ підсил. розм., ГУ́РКАТИ розм., ГУРЧА́ТИ розм., ГРЮКОТА́ТИ підсил., ГРЮКОТІ́ТИ підсил. розм., ГРЮ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
7. туркотати — Туркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть; туркочи́, -чі́ть і туркоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть; -коти́, -ті́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. туркотати — ТУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ТУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Видавати неголосні низькі переливчасті звуки (про голуба, горлицю та деяких інших птахів). Вона ніби крізь сон чула, як десь у лузі туркотала горлиця (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. туркотати — Туркота́ти, -чу́, -чеш гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145. Словник української мови Грінченка