убогий

убо́гий

[ўбогией]

= вбогий

м. (на) -гому/-г'ім, мн. -г'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убогий — УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), а, е. 1. Який живе в нестатках, злиднях; бідний; протилежне багатий. Він був убогий собі сирота, усе ходив по наймах, у чумаках да в чабанах (Ганна Барвінок); – Може, кого любить.. Словник української мови у 20 томах
  2. убогий — убо́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. убогий — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. убогий — БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙ підсил. Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії (картина І. Словник синонімів української мови
  5. убогий — УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), а, е. 1. Який живе в нестатках, злиднях; бідний; протилежне багатий. Він був убогий собі сирота, усе ходив по наймах, у чумаках да в чабанах (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  6. убогий — Убогий, -а, -е Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знав годі — все жадає. посл. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80. Словник української мови Грінченка
  7. убогий — Бідний, небагатий, незаможний, злиденний; (одяг) недорогий, непишний, непоказний, простий; (врожай) мізерний; (обід) не ситний; (- щастя) недостатній, щербатий; (вираз) не яскравий, сірий; (колос) миршавий; (- душу) бідолашний; (блазень) нікчемний; (духом) ІД. вбогодухий. Словник синонімів Караванського
  8. убогий — (вбогий), -а, -е. 1》 Який живе в нестатках, злиднях; бідний; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. убогий (вбогий), -гого, ч.; убога (вбога), -гої, ж. Бідна людина. || Старець, жебрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. убогий — умо́м убо́гий. Розумово обмежений, нетямущий; дурний. (Прісцілла:) Та хіба ж усі такі, як той клієнт, умом убогий? (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  10. убогий — Убо́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)