хрипіння
хрипі́ння
[хриеп’ін':а]
-н':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрипіння — хрипі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хрипіння — ХРИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хрипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Бліде-бліде висохле лице вирисовувалося на подушці; очі, як і раніш, блищали в глибинах, а з піводкритих уст із силою виривалося хрипіння (Г. Хоткевич); Це був сохатий. Словник української мови у 20 томах
- хрипіння — -я, с. Дія за знач. хрипіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрипіння — ХРИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хрипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Бліде-бліде висохле лице вирисовувалося на подушці; очі, як і раніш, блищали в глибинах, а з піводкритих уст із силою виривалося хрипіння (Хотк., І, 1966, 131); Це був сохатий. Словник української мови в 11 томах