1. Орфографічний словник української мови

хрипіння

хрипі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрипіння — [хриеп’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  2. хрипіння — ХРИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хрипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Бліде-бліде висохле лице вирисовувалося на подушці; очі, як і раніш, блищали в глибинах, а з піводкритих уст із силою виривалося хрипіння (Г. Хоткевич); Це був сохатий. Словник української мови у 20 томах
  3. хрипіння — -я, с. Дія за знач. хрипіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хрипіння — ХРИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хрипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Бліде-бліде висохле лице вирисовувалося на подушці; очі, як і раніш, блищали в глибинах, а з піводкритих уст із силою виривалося хрипіння (Хотк., І, 1966, 131); Це був сохатий. Словник української мови в 11 томах