хрипіти

хрипі́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрипіти — ХРИПІТИ – ХРОПІТИ, ХРОПТИ Хрипіти, -плю, -пиш. 1. неперех. Видавати горлом хрипкі (або схожі на хрипкі) звуки, мати в голосі хрипоту. В горлі йому щось булькало, він хрипів, захлинався (С. Літературне слововживання
  2. хрипіти — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. хрипіти — [хриеп’ітие] -пл'у, -пиш, -пиемо, -пиете, -пл'ат'; нак. -пи, -п'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. хрипіти — ХРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. хрипля́ть; недок. 1. Видавати горлом хрипкі звуки. Бабу Оришку знову кашель напав, і, тяжко хрипучи, грузько спльовуючи, вона почала одкашлюватись (Панас Мирний); Поставив [Юрчик] Марусю на ноги, а сам, як підрізаний дуб... Словник української мови у 20 томах
  5. хрипіти — -плю, -пиш; мн. хриплять; недок. 1》 неперех. Видавати горлом хрипкі звуки. || перев. безос. Про хрипи у грудях, горлі. || Видавати звуки, схожі на хрип (про предмети). 2》 неперех. Мати в голосі хрипоту, видавати замість слів, співу, крику хрип. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хрипіти — ГОВОРИ́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИ заст., ПОВІДА́ТИ заст., ПРОРІКА́ТИ поет., РЕКТИ́ заст., поет., БА́ЯТИ фольк., ДЕ́ЙКАТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. хрипіти — Хрипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хрипіти — ХРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. хрипля́ть; недок. 1. неперех. Видавати горлом хрипкі звуки. Бабу Оришку знову кашель напав, і, тяжко хрипучи, грузько спльовуючи, вона почала одкашлюватись (Мирний, І, 1954, 239); Поставив [Юрчик] Марусю на ноги, а сам... Словник української мови в 11 томах
  9. хрипіти — Хрипіти, -плю, -пиш гл. Хрипѣть. Хрипить у грудях, не буть мені в людях. Ном. № 13960. Словник української мови Грінченка